подивись

Озеро Абант

Озеро Абант – зсувне озеро, оточене соснами та ялинами на висоті 1350 метрів. Одним із факторів, що робить озеро, яке живиться кількома джерельними водами, особливим є те, що води живляться сніговою та дощовою водою.

Околиці озера Абант дуже багаті з точки зору флори та фауни. По краях озера повно різноманітних рослин і водяних лілій. Абантський крокус (Crocus Abantensis) можна побачити на схилах навколо нього. Червоно-ряба форель, що мешкає в озері, також відома як Абант Аласи, в науковій літературі згадується як Salmo Turutta Abanticus. Ліси навколо озера є природним середовищем існування благородних оленів. Словом, озеро Абант – це диво природи, яке цілий рік дарує спокій відвідувачам своєю тихою та спокійною атмосферою.

Національний парк Єдігьоллер

Національний парк Єдігьоллер, який володіє одним із найкрасивіших природних ландшафтів Туреччини, щороку відвідують сотні тисяч людей. В національному парку, розташованому в 42 км на північ від Болу, росте багато видів рослин і він є домівкою для лісів з десятками видів дерев.

Основними деревами в національному парку є бук, граб, дуб, вільха, клен, в’яз, осика, жовта та чорна сосни, ялина, ліщина, липа та ясен.

В Єдігьоллер також є рослини, які знаходяться під загрозою зникнення, такі як тис. Парк Єдігьоллер, який є придатним для кемпінгу, також використовують для фотосесій з його різнобарвною атмосферою.

Національний парк складається з семи озер, що простягаються на 1500 метрів з півночі на південь. Дивлячись на руїни нового візантійського періоду в селищі Кьойєрі в національному парку стає зрозумілим, що в давнину цей регіон був поселенням.

Ви можете провести кілька днів в Єдігьоллер, скориставшись кемпінгом або зупинившись в бунгало, щоб провести час наодинці з природою.

Природний парк Гьольджюк

Одним із перших зображень, яке спадає на думку, коли мова заходить про Болу, може бути Самотній будинок біля озера. Цей Самотній будинок розташований в природному парку Гьольджук, і завдяки своїй тихій та унікальній структурі він пропонує образ, який поєднується з природою. Природний парк Гьольджук має середню висоту 1217 метрів з лісами, оточеними ялицею, буком, грабами, пішохідними доріжками, оглядовими терасами та місцями для пікніка. Це важлива зона для відпочинку, пікніків та природних видів спорту зі своїми унікальними кліматичними особливостями.

Природний парк Сюлюклюгьоль

Розташований у районі Мудурну, природний парк Сюлюклюгьоль – це неймовірна природна зона зі своїми заболоченими та лісовими екосистемами та різноманітністю видів рослин і тварин, що мешкають тут. Озеро завалилося в результаті тектонічних рухів, а верхні частини дерев залишились над водою, створивши цікаву ландшафтну особливість.

Модрина, сосна, ялиця, бук, стеблевий дуб, дуб звичайний, тополя, тополя біла, граб, платан, липа, клен, вільха, черемха, ясен – основні різновиди дерев у природному парку. Тут мешкають такі тварини як козуля, кабан, ведмідь, вовк, лисиця, кролик, яструб та деревна жаба. Завдяки спокійній і тихій атмосфері, озеро Сюлюклю також пропонує своїм відвідувачам десятки різних відтінків зеленого. Він відомий як один з найбільш придатних природних маршрутів для піших, кемпінгових та трекінгових прогулянок.

Гірськолижний курорт Карталкая

Карталкая за останні роки збільшив свою популярність завдяки сучасним гірськолижним трасам та комплексам. У гірськолижному центрі, за 38 км на південний схід від Болу, є можливість покататися на лижах в оточенні соснових лісів. Близькість до Стамбула та Анкари дозволяє легко дістатися до гірськолижного курорту. Гірськолижний центр Карталкая чекає на своїх відвідувачів з чудовою можливістю катання на лижах та зимового відпочинку; він може прийняти більше 1500 гостей.

Музей Болу

Музей Болу був створений в 1981 році з метою захисту артефактів, що були знайдені в околицях Болу, та представлення їх до уваги відвідувачів. У музеї, де є багато археологічних та етнографічних робіт, найбільш поширеними являються артефакти, пов’язані з візантійською та османською культурами. Крім того, в музеї також експонуються артефакти різних періодів від старої бронзової доби до періоду неоліту.

Скельні будинки Себен

Скельні будинки Себен складаються з безлічі будинків, висічених в скелях з близьким розміщенням один від одного в районі Себен. Ці споруди мають форму 4-5-поверхових скельних будинків, кожен поверх з яких з'єднаний між собою димохідними сходами.

У поселенні, що складалося зі скельних будинків, знайдено пофарбовані в червоний колір хрестові знаки. На стінах кімнат кам’яних будинків є хрести та надписи на латинській мові на них, а в стінах дверей розташовані невеликі ніші.

Це демонструє те, що скельні будинки Себен, можливо, використовувались в період від ранньохристиянської до середньовізантійської епохи.

Травертини Аккая

Травертини Аккая, розташовані в 10 кілометрах від центру Болу, є природним утвореннями, що були сформовані підземними водами з температурою понад 20 градусів. Води, що надходять з-під землі, дуже багаті кальцієм. Води з джерела являються натуральною мінеральною водою і мають досить м’який смак. Травертини також створюють неймовірний пейзаж, інтегруючись з зеленим оточенням. Також є можливість поплавати в басейні з природною водою. Крім того, ви можете скуштувати природну мінеральну воду з питного фонтану. Травертини, розташовані в пишному зеленому лісі, своїми льодово-синіми та білими кольорами нагадують картину.

Будинки Гьойнюк

У місті Гьойнюк, яке було оголошено місцевою заповідною зоною, та яке зберегло свою історичну, культурну та природну красу від періоду османів до сьогодення і має титул «повільного міста», традиційні цінності і досі зберігаються в своєму початковому вигляді. Гьойнюк – це типове османське місто, засноване між високими пагорбами, в долинах, де протікають потоки, в основі та підніжжі схилів. Той факт що, тут була сформована перехідна область між Анатолією та Стамбулом, а також проводилася торгівля шафраном в 14 столітті, сприяло економічному розвитку Гьойнюка. Архітектурна структура міста також збереглася до сьогодні.

Ви можете побачити важливі приклади турецького способу життя та культури поселення Анатолії в Гьойнюку. Відображаючи традиційну турецьку цивільну архітектуру початку 20 століття, дахи будинків, як правило, мають чотирисхилий тип та покриті місцевою черепицею. У деяких будинках стелі у вітальнях прикрашені різноманітними мотивами. Будинки зазвичай будувалися з одним або двома поверхами та внутрішніми сходами. Також перед будинками можна побачити подвір’я, які зазвичай називають «життям».

Будинки Мудурну

У місті Мудурну, яке було оголошено міською заповідною зоною і «повільним» містом знаходяться десятки старих турецьких будинків, що несуть в собі сліди османської цивільної архітектури. Ці будинки, що відображають історію та культуру району та за цивільними архітектурними особливостями схожі на будинки Гьойнюка, є історичними спорудами, які варто відвідати. У Мудурну, де культура ахі зберігається протягом століть, кожної п’ятниці проводиться ритуал під назвою «Молитва торговців і роздача хліба». Мудурну також є кандидатом на внесення до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО традицій ахі.